среда, 30 ноября 2011 г.

Zaї Місорєдіної.

Минулого тижня в піцерії Челентано на Хрещатику було відкриття виставки української художниці Олені Міросєдіної "Заї". На жаль, на відкритті виставки я не була. В той час як раз проходив концерт "Не дай СНІДу шанс". Але зайченят художниці я, власне, побачила. Завдячуючи фейсбуку, моїм друзям та сайту художниці. Сподіваюсь ви також насолодитесь невгамовними, смішними, але такими схожими на нас зайченятами! Enjoy...

Заєць, морква та сильний мороз

Ще зайка

Зайчики

Сімейка

Любитель чаю



Усі картини взяті з офіційного сайту художниці http://www.mirosedina.com

воскресенье, 27 ноября 2011 г.

В гостях у Євгенії Гапчинської.

Ще рік тому я брала інтерв'ю у Євгенії Гапчинської. Ми обговорювали кулінарні вподобання художниці. Після нашої розмови, вона запросила мене на відкриття своєї виставки іграшок. Виставку я відвідала, наклацала купу світлин і благополучно про них забула. Дякуючи температурі, яка мене вже 2 дня супроводжує, я випадково знайшла ці фото. Що ж еnjoy...


Виставка була присвячена невеличкому хобі художниці - збирати старі іграшкі з різних країн. В кожному новому місті Євгенія обо'язково відвідує антикварні лавки та блошині ринки, аби купити нових ляльок та ведмедиків. 






Особливо до душі мені припало це французське каченя 1980 року. Чи то парасоля так сподобалась, чи той факт, що воно з Парижу, але щось в ньому приваблює. 





З поміж усіх замурзаних ведмедиків і ляльок, ця іграшка була найпотворніша. Ні вух, ні очей, навіть хвоста не має. Проте, судячи з власного дитинства, іноді найстрашніші іграшки любиш найбільше. 



Ця футболка входить до постійної експозиції. Але мені захотілось її клацнути, тому що вона символізує усю дитячу безпосередність художниці. Кльово, коли ти залишаєшся дитиною і не боїшся це демонструвати.  



Австрійський лускунчик. Складається враження, що він утік з казки. Одразу пригадуєш пари літератури і як за одну ніч довелось прочитати "Лускунчика" Ернста Теодора Амадея Гофмана. Таку іграшку я б собі з задоволенням купила.  



Французський супермен - справжній чоловік. Хоча скоріше нагадує якогось котика. 







Наостанок моя улюблена художниця. Хочеться ще додати, що зазвичай на відкритті виставок, гостям пропонують фуршет. Євгенія не стала винятком. Але замість вина, усі охочі пригощались молоком в скляних пляшечках. З одного боку було дивно спостерігати гостей, які смоктали знайому з дитинства білу суміш через соломинку. А з іншого - це так "по-Гапчинськи". 
   

суббота, 26 ноября 2011 г.

Не кажи ГОП!

Свята Мерседес

Святий БМВ

Насцяти на мрії

Святий грааль

Художника Андрія Єрмоленко на створення таких картин надихають не гопники, а ті люди, які їх не помічають. Якщо ви впевнені, що гопники перевиховались і їх більше не має, доведеться розвінчати ілюзії. Пензляр упевнений, "гоп - стоп" нікуди не зникають, вони змінюються. Замість спортивних костюмів, вони надягають костюми Prada. А старенькі бехи, гопстери поміняли на депутатські кортежі.

четверг, 24 ноября 2011 г.

Іспанське паливо бореться проти СНІДу

Концерт "Не дай СНІДу шанс", VIP ложа, посли та представники різних країн, які своєю присутністю показували солідарність у боротьбі з ВІЛ. Більшість з very important persons лише з телебачення та офіційних заходів знають, що таке ВІЛ та СНІД. Після концерту вони сядуть в теплі машини та роз'їдуться. На відміну від хвороби, що прилипає раз на все життя.



Головною родзинкою благодійного концерту був виступ іспанського гурту  FUEL FANDANGO. Я про цей гурт чула вперше. На концерт я потрапила з цікавості. І звичайно завдяки наявності  запрошень у моє подруги Соломії. Розігрівали публіку наші українські псевдо-фабрикати. Бігаючи, вони без віддишки, ідеально співали пісні. Одразу ставало зрозуміло - співають хлопці та дівчата під "фанєру". Shame on you! Після розігріву на співочу арену вийшли іспанці. Співали наживо! І це головне.

Фото з офіційного сайту гурту



З перших нот вони задавали неймовірну енергетику. От тільки публіка, яка сиділа у нашій ложі була несприятлива і кисла. Чому? Відповідь проста - послам та міжнародним працівникам не солідно навіжено скакати.   Nita - солістка гурту - не звертала уваги на високопосадовців і продовжувала нахабно заряджати усіх своє енергією! Так нахабно, що після концерту ми до неї завалились із купою запитань. Виявилась вона, як і її музиканти, простою, спокійною і доброю. Але було видно, втомлена солістка не на жарт.  Переступивши через втому, Nita приділила нам достатньо увагу, щоб закохатись у FUEL FANDANGO раз і назавжди. Тож скоро читайте інтерв'ю з нею. А поки насолоджуйтесь солодким іспанським голосом.


среда, 23 ноября 2011 г.

Всі ми заї! А найголовніша - Олена Міросєдіна

Завтра відкриття виставки Олени Міросєдіної в "Челентано", за адресою вул. Хрещатик, 10. Назва говорить сама за себе. На виставці будуть представлені зайчихи, зайці, зайченятка... Тож всі, всі, всі!!! Відкладайте свої вечірні справи, кидайте все і біжіть підіймати собі настрій.

  


Доречі, роботи Олени Міросєдіної часто можна побачити на листівках в тому ж самому "Челентано", тому раджу перерити свої книжки (принаймні я частенько беру собі закладки звідти), щоб ближче познайомитись з роботами художниці. 

понедельник, 21 ноября 2011 г.

Чому розплетений кособублик?

З давніх давен українці особливу увагу звертають на косу. "Яка коса – така й краса»; «подивись на косу, а подумай про господиню»; «дівчина з косою, як трава з росою». Традиційна українська зачіска символізувала цнотливість та чистоту. Недарма, саме косу відрізали, якщо дівчина мала дошлюбні стосунки. Не втратила ця зачіска своєї актуальності й понині. Хоча за інтимні стостунки з хлопцями дівчатам більше привселюдно не відрізають заплетене волосся, але традиційна українська зачіска понині символізує жіночність. Недарма Леді Ю косу зробила особливою "фішкою".. Та ще за довго до цього радянський кінематограф, відчуваючи майбутні культурно-політичні тренди, широко використовув у своїх картинах "бублик" на голові.

Х/Ф "Весілля в Малинівці", 1967


  Х/Ф "Москва сльозам не вірить",  1981


Є в мене і власний досвід заплетення кособублика. Мені було 12 років, перехідний вік, я заплітаю собі косу, іду до школи і... терплю повне фіаско. Мені дарують прізвисько "карзина" (кошик). Нове ім*я не прижилось так само, як і зачіска. А через декілька років Леді Ю вперше заплітає собі "німб". З того часу носити "кермо" на голові не тільки престижно, а й красиво.

Скарлет Йохансон


Мери Джей Бледж

Ешлі Оулсен
Пенелопа Круз
  


Залишається лише сподіватись, що судимість Тимошенко не вплине на кособубликовий тренд.  Зачіска повинна завжди бути поза політикою  




воскресенье, 20 ноября 2011 г.

Мода... на блоги

Є гарне російське прислів*я "Не имей сто рублей..." Кінець цієї відомої фрази може процитувати кожен. А я, розповім, про тих  "сто друзей", які, фактично, змусили мене вести цей блог.



Рік тому одна моя знайома зателефонувала з досить незвичною на той час пропозицією. Вона працювала журналістом в одному виданні. Тоді якраз проходили модні покази, а ця моя подруга, з якоїсь причини, не могла їх відвідувати. Я на той час вже активно писала в журнал, тож вона запропонувала мені провести два дні на роботі замість неї. Так я потрапила на  Kiev Fashion Days. За ті два швидкоплинних дні я обзавелась купою знайомих, окрім цього я закохалась в моду. Насправді, я завжди цікавилась певними тенденціями, але я ніколи не заглядала в глиб. Через рік я знову потрапила на тиждень моди в Києві. І все, розпочалось... Після останнього показу пройшов майже місяць. І ось тільки зараз я вирішила розпочати вести свій блог. Спробую розглядатати відомі аспекти культурного життя столиці і не тільки, під незвичним поглядом. А там побачимо, чи дійсно мій погляд незвичний, чи, можливо, самооцінка моя завищена.