Мистецтво CLIPmaking

Мистецтво - цяцька мобільна. Воно проникає скрізь, як запах ранкової кави. Картини на вулицях, в під'їздах, у метро... Але весь цей арт ніщо у порівнянні з ідеєю франко-американского гурту 70 Million. На пісню "Hold Your Horses", аналог нашої "Чуть помедленнее кони", вони зняли культурно- мистецький кліп. Жива реконструкція найвідоміших полотен світу в одному відеo. Леонардо да Вінчі, Рембрант, Пікассо, Ван Гог... і це ще далеко не всі митці представлені наживо. Дивіться, насолоджуйтесь, вгадуйте картини... 

Фарбований лис

Якось у двохрічному віці мама мене залишила саму вдома. Це був початок 90-х. Найсмачніший період розрухи. Чи то в магазин привезли цукор, чи якийсь інший не менш важливий продукт, але факт залишався фактом, мамі терміново потрібно було мене залишити одну вдома. Аби я не сумувала та ненароком не спалила хату в її відсутність, вона залишила фарби, пензля та невеличкий аркуш. Купивши все необхідне, мама швиденько прибігла додому і побачила таку картину: фарбований хаос і посеред нього сидить ясне замальоване сонечно, тобто я. На питання, що я роблю, я сміливо відповіла: "Лісую!". Про існування боді-арту я не знала, але собі зробила "шикарні" малюнки на тілі. Не такі, як на цій рекламі, але нагадую: боді-арту для мене ще не існувало. Важко непомітити той факт, що цей напрямок мистецтва зайняв почесне місце в рекламі. Нестандартно та сміливо. Дивує, заворожує  і просто дарує неймовірну насолоду... Enjoy...

Zaї Місорєдіної.

Минулого тижня в піцерії Челентано на Хрещатику було відкриття виставки української художниці Олені Міросєдіної "Заї". На жаль, на відкритті виставки я не була. В той час як раз проходив концерт "Не дай СНІДу шанс". Але зайченят художниці я, власне, побачила. Завдячуючи фейсбуку, моїм друзям та сайту художниці. Сподіваюсь ви також насолодитесь невгамовними, смішними, але такими схожими на нас зайченятами! Enjoy...

Заєць, морква та сильний мороз

Ще зайка

Зайчики

Сімейка

Любитель чаю

Усі картини взяті з офіційного сайту художниці http://www.mirosedina.com

В гостях у Євгенії Гапчинської.

Ще рік тому я брала інтерв'ю у Євгенії Гапчинської. Ми обговорювали кулінарні вподобання художниці. Після нашої розмови, вона запросила мене на відкриття своєї виставки іграшок. Виставку я відвідала, наклацала купу світлин і благополучно про них забула. Дякуючи температурі, яка мене вже 2 дня супроводжує, я випадково знайшла ці фото. Що ж еnjoy...

 

Виставка була присвячена невеличкому хобі художниці - збирати старі іграшкі з різних країн. В кожному новому місті Євгенія обо'язково відвідує антикварні лавки та блошині ринки, аби купити нових ляльок та ведмедиків. 

 

Особливо до душі мені припало це французське каченя 1980 року. Чи то парасоля так сподобалась, чи той факт, що воно з Парижу, але щось в ньому приваблює. 

 

З поміж усіх замурзаних ведмедиків і ляльок, ця іграшка була найпотворніша. Ні вух, ні очей, навіть хвоста не має. Проте, судячи з власного дитинства, іноді найстрашніші іграшки любиш найбільше. 

 

Ця футболка входить до постійної експозиції. Але мені захотілось її клацнути, тому що вона символізує усю дитячу безпосередність художниці. Кльово, коли ти залишаєшся дитиною і не боїшся це демонструвати.  

 

Австрійський лускунчик. Складається враження, що він утік з казки. Одразу пригадуєш пари літератури і як за одну ніч довелось прочитати "Лускунчика" Ернста Теодора Амадея Гофмана. Таку іграшку я б собі з задоволенням купила.  

 

Французський супермен - справжній чоловік. Хоча скоріше нагадує якогось котика. 

 

Наостанок моя улюблена художниця. Хочеться ще додати, що зазвичай на відкритті виставок, гостям пропонують фуршет. Євгенія не стала винятком. Але замість вина, усі охочі пригощались молоком в скляних пляшечках. З одного боку було дивно спостерігати гостей, які смоктали знайому з дитинства білу суміш через соломинку. А з іншого - це так "по-Гапчинськи". 

   

Не кажи ГОП!

Свята Мерседес

Святий БМВ

Насцяти на мрії

Святий грааль

Художника Андрія Єрмоленко на створення таких картин надихають не гопники, а ті люди, які їх не помічають. Якщо ви впевнені, що гопники перевиховались і їх більше не має, доведеться розвінчати ілюзії. Пензляр упевнений, "гоп - стоп" нікуди не зникають, вони змінюються. Замість спортивних костюмів, вони надягають костюми Prada. А старенькі бехи, гопстери поміняли на депутатські кортежі.

Іспанське паливо бореться проти СНІДу

Концерт "Не дай СНІДу шанс", VIP ложа, посли та представники різних країн, які своєю присутністю показували солідарність у боротьбі з ВІЛ. Більшість з very important persons лише з телебачення та офіційних заходів знають, що таке ВІЛ та СНІД. Після концерту вони сядуть в теплі машини та роз'їдуться. На відміну від хвороби, що прилипає раз на все життя.

Головною родзинкою благодійного концерту був виступ іспанського гурту  FUEL FANDANGO. Я про цей гурт чула вперше. На концерт я потрапила з цікавості. І звичайно завдяки наявності  запрошень у моє подруги Соломії. Розігрівали публіку наші українські псевдо-фабрикати. Бігаючи, вони без віддишки, ідеально співали пісні. Одразу ставало зрозуміло - співають хлопці та дівчата під "фанєру". Shame on you! Після розігріву на співочу арену вийшли іспанці. Співали наживо! І це головне.

Фото з офіційного сайту гурту

З перших нот вони задавали неймовірну енергетику. От тільки публіка, яка сиділа у нашій ложі була несприятлива і кисла. Чому? Відповідь проста - послам та міжнародним працівникам не солідно навіжено скакати.   Nita - солістка гурту - не звертала уваги на високопосадовців і продовжувала нахабно заряджати усіх своє енергією! Так нахабно, що після концерту ми до неї завалились із купою запитань. Виявилась вона, як і її музиканти, простою, спокійною і доброю. Але було видно, втомлена солістка не на жарт.  Переступивши через втому, Nita приділила нам достатньо увагу, щоб закохатись у FUEL FANDANGO раз і назавжди. Тож скоро читайте інтерв'ю з нею. А поки насолоджуйтесь солодким іспанським голосом.

Всі ми заї! А найголовніша - Олена Міросєдіна

Завтра відкриття виставки Олени Міросєдіної в "Челентано", за адресою вул. Хрещатик, 10. Назва говорить сама за себе. На виставці будуть представлені зайчихи, зайці, зайченятка... Тож всі, всі, всі!!! Відкладайте свої вечірні справи, кидайте все і біжіть підіймати собі настрій.

  

Доречі, роботи Олени Міросєдіної часто можна побачити на листівках в тому ж самому "Челентано", тому раджу перерити свої книжки (принаймні я частенько беру собі закладки звідти), щоб ближче познайомитись з роботами художниці.