Ламберто Петри –
італійський молодий дизайнер марки La maison de couture. Завжди усміхнений і позитивний. Його неможливо непомітити. Він один з небагатьох людей у світі моди, які не "грають роль королів і мєга знавців моди та гламуру". Його кредо – виготовляти одяг лише в Італії.
Пояснює своє бажання патріотизмом. Адже, після відмови крупних домів моди шити
в Італії, багато фабрик закрили, це призвело до скорочення робочих місць. Його одяг
– гра форм і тканин.
Ти працював з багатьма відомими домами моди.
Наприклад Kelvin Klein, Hermes, Paul Smith. Що тобі дав цей досвід?
Робота в цих
модних домах допомогла зрозуміти усю бюрократичну частину моди. Для глядачів
показ – це в першу чергу шоу. А для дизайнерів – це можливість продати свій одяг. І саме цей
досвід допоміг мені зрозуміти організаторську частину фешн системи. Саме те, що
залишається за лаштунками показу. Тобто, як потрібно приготувати колекцію, щоб потім її
продати.
|
Фото люб'язно стирено зі сторини Ламберто у Facebook |
Для молодого дизайнера – це, мабуть, гарний
досвід…
Я б сказав не
просто гарний, а вкрай необхідний. Усі молоді дизайнери повинні спочатку
попрацювати на відомих дизайнерів. Там можна багато чому навчитись. Коли
ти закінчуєш університет чи художню академію, це одна справа. Там тебе навчають
малювати, кроїти, бути креативним. Це звичайно дуже добре. Але після першого
показу "креативної" колекції, ти стикаєшся з тим, що одяг потрібно й продавати. А
це вже окремий процес. І робота в модних домах дозволяє зрозуміти цей
процес.
Всі діти полюбляють приміряти одяг дорослих. Ти
також любив це робити? Можливо якось комбінував їх нестандартно?
Ні таким я не
займався. Але я завжди хотів
шити разом з бабусею. (сміється) Моя бабуся чудово шила. Коли мені було 5
років, я підійшов до неї і попросив мене навчити строчити на машинці. Бабуся
стала для мене дизайнером №1.
Італійська мода схожа на українську?
В деякій мірі
так. Але, якщо брати молодіжну моду, то в Італії вона сучасніша. Одразу видно,
що ваша країна розвивається. А молоді люди очікують на
інновації. І, я думаю, скоро вони це отримають. Ви бажаєте іти в ногу з модним
світом. Тому я не можу сказати, що вашій моді чогось не вистачає. Ви просто розвиваєтесь.
Але для італійців гламур – це гра з тканиною і формами. Ви ж поки тяжієте до шоу.
|
Фото люб'язно стирено зі сторини Ламберто у Facebook |
Багато українців
одягаються на секонд-хендах. Як тобі така тенденція?
Молодці! Я
також одягаюсь на секонді. Я ніколи
не одягаюсь в бутіках. Тому що я не багатий, але хочу носити речі відомих
дизайнерів. Наприклад, в бутіку я можу купити одну річ Yoshi Yamamoto і десять його речей на секонді.
Крім того секонд
– хенд – місце натхнення будь-якого дизайнера. Адже у ретро можна знайти
багато ідей для нових колекцій. В Києві
я також був на секонді, і я побачив там купу оригінальних речей. Тому раджу
українським дизайнерам періодично туди навідуватись.
Ти казав, що одягаєшся на секонд-хенді, бо не
багатий. А коли розбагатієш, "закинеш" це?
В жодному разі! Я
обожнюю секонди! Це моя таємна пристрасть (сміється). Якщо серйозно, то я в
цьому нічого поганого не бачу. Я вважаю, що кожна річ має свою душу. Купуючи
старі речі, я даю їм нове життя.